1 жовтня у Колодистенському старостинському окрузі відкрили Алею Пам'яті Слави
1 жовтня у Колодистенському старостинському окрузі відкрили Алею Пам'яті Слави — місце, де назавжди залишаться імена наших Захисників, наших земляків, які віддали найдорожче за Україну.
Впорядкована територія з банерами, лавками та зеленими насадженнями, з гранітними плитами в центрі? Більше... За кожним іменем тут — чиєсь життя, родина, батьки, діти, друзі. За кожним іменем — історія людини, яка одного дня стала на захист своєї країни, та не повернулася додому.
Саме тому ця Алея має особливе значення. Вона створена для пам’яті. Для родин, які щодня живуть із болем втрати. Для дітей, які мають знати, чиї імена викарбувані тут і якою ціною виборюється Свобода України.
На відкриття зібралися родини загиблих Захисників, жителі Колодистенського округу та громади. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв та поклали квіти до пам’ятних знаків.
Створення цього місця стало спільною справою. Не було одного великого внеску, який зробив усе. Була щоденна робота багатьох людей — тих, хто допомагав матеріалами, коштами, працею, хто саджав дерева і квіти, облаштовував територію, вирішував організаційні питання та просто приходив допомогти. Долучилися АПК «НАСТАШКА» та ТОВ «СТЕП-2000» забезпечивши будівельними матеріалами та оперативним проведенням зварювальних робіт, працівники старостату, взявши на себе організаційні клопоти, родичі та односельці, простягнувши руки допомоги, які працювали від початку і до завершення облаштування Алеї, колективи Колодистенської гімназії та ЗДО «БЕРІЗКА», завдяки підтримці яких Алея наповнилася живою зеленню та квітами. Тож, висловлюємо подяку всім та кожному за те, що ви не просто організовували процес — ви вкладали в нього частину себе.
Та найглибша і найбільша вдячність вдячність — родинам наших Захисників. Ви пережили те, чого неможливо побажати нікому. І попри власний біль ви знайшли сили об’єднатися, щоб створити це місце пам’яті. Хтось допомагав із лавками, урнами, вазами та лампадками. Хтось створював квіткові композиції. Хтось встановлював банери, займався озелененням, працював поруч з іншими. Ви робили це для своїх рідних. Для синів, чоловіків, батьків, братів — тих, кого вже немає поруч, але чиї імена назавжди залишаться з нами.
Ця Алея не поверне їх додому. Жодне місце пам’яті не здатне заглушити біль втрати. Але вона допоможе зберегти найважливіше — пам’ять про людей, які віддали своє життя за те, щоб ми могли жити, працювати, ростити дітей і називати Україну своєю домівкою.
І хочеться, щоб через роки сюди приходили діти, дивилися на ці імена й знали: перед ними Герої, завдяки яким Україна продовжує жити.
Нехай ростуть посаджені тут ялинки, розквітають квіти, нехай приходять сюди люди. І нехай разом із ними живе пам’ять.
Бо доки ми пам’ятаємо — вони залишаються з нами, оберігають нас з небес.
Вічна пам’ять загиблим Захисникам України.
Шана шана Героям, які віддали життя у боротьбі Свободу.
